- Реєстрація
- 10.02.24
- Повідомлення
- 35
Дитинство:
Ескабара народився в 2002 році в Києві. Його батьки були простими робітниками, які заробляли небагато.Батько працював далекобійником, а мати вихователькою в дисячому садочку. Олександр виріс у скромних умовах, але завжди мав мрію стати поліцейським. Він хотів служити закону і боротися зі злочинністю. Батько працював далекобійником, а мати вихователькою в дисячому садочку.
Юність:
Він вчився добре в школі і вступив до академії МВС. Після академії у нього постав вибір організації. Він вибрав ДКВС. Після успішно пройденої співбесіди Олександр приступив до роботи.
У молодості він показав себе як сміливий і чесний бієць. Він брав участь у багатьох операціях проти наркоторгівлі, контрабанди і тероризму. Він отримав кілька нагород і похвал за свою роботу. Він швидко зростав по службі і досяг звання підполковника. Він став керівником одного з відділів ДКВС (Державної кримінально-виконавчої служби), яка відповідає за виконання покарань і утримання засуджених.
Дросле життя:
У дорослому житті він одружився і мав двох дітей. Він любив свою родину і хотів забезпечити їм гідне життя. Але він також почав відчувати що грошей все менше і менше. Він бачив, як його колеги і начальники користуються своїм становищем і беруть хабарі від злочинців. Він бачив, як суди виносять несправедливі вироки і як засуджені страждають від жорстокого поводження. Олександр почав втрачати віру в закон і справедливість, тому почав брати хабарі.
Наш час:
У наш час він продовжує брати взятки за випуск засуджених. Він виправдовує себе тим, що він робить добро для суспільства, звільняючи невинних або нещасних людей, які не заслуговують на покарання. Він також робить добро для своєї родини, забезпечуючи їм достаток і комфорт. Він не вважає себе злочинцем, а лише реалістом, який пристосовується до обставин. Він не хоче змінювати систему, а лише використовувати її на свою користь. Він не боїться наслідків, адже він має багато зв'язків і впливу. Він живе за принципом: "Хто не бере, той дурень".
Ескабара народився в 2002 році в Києві. Його батьки були простими робітниками, які заробляли небагато.Батько працював далекобійником, а мати вихователькою в дисячому садочку. Олександр виріс у скромних умовах, але завжди мав мрію стати поліцейським. Він хотів служити закону і боротися зі злочинністю. Батько працював далекобійником, а мати вихователькою в дисячому садочку.
Юність:
Він вчився добре в школі і вступив до академії МВС. Після академії у нього постав вибір організації. Він вибрав ДКВС. Після успішно пройденої співбесіди Олександр приступив до роботи.
У молодості він показав себе як сміливий і чесний бієць. Він брав участь у багатьох операціях проти наркоторгівлі, контрабанди і тероризму. Він отримав кілька нагород і похвал за свою роботу. Він швидко зростав по службі і досяг звання підполковника. Він став керівником одного з відділів ДКВС (Державної кримінально-виконавчої служби), яка відповідає за виконання покарань і утримання засуджених.
Дросле життя:
У дорослому житті він одружився і мав двох дітей. Він любив свою родину і хотів забезпечити їм гідне життя. Але він також почав відчувати що грошей все менше і менше. Він бачив, як його колеги і начальники користуються своїм становищем і беруть хабарі від злочинців. Він бачив, як суди виносять несправедливі вироки і як засуджені страждають від жорстокого поводження. Олександр почав втрачати віру в закон і справедливість, тому почав брати хабарі.
Наш час:
У наш час він продовжує брати взятки за випуск засуджених. Він виправдовує себе тим, що він робить добро для суспільства, звільняючи невинних або нещасних людей, які не заслуговують на покарання. Він також робить добро для своєї родини, забезпечуючи їм достаток і комфорт. Він не вважає себе злочинцем, а лише реалістом, який пристосовується до обставин. Він не хоче змінювати систему, а лише використовувати її на свою користь. Він не боїться наслідків, адже він має багато зв'язків і впливу. Він живе за принципом: "Хто не бере, той дурень".
