- Реєстрація
- 28.01.24
- Повідомлення
- 36
Раннє дитинство:
Олексій Громов - народився 18 серпня 2004 року, у місті Бровари, що під Києвом. Його батько працював ветеринаром, а мати - фінансист.
Малятко було спокійним, не завдавало проблем батькам. Але у віці 3 місяців Василь переїхав у Маріуполь, звідки була його мати. Там він прожив з бабусею до 1 року 6 місяців, після чого повернувся до рідних Броварів
Дитинство - підліток:
У віці 2 років Вася пішов до дитячого садочку. Перші декілька місяців хлопчик багато нервував, бо проводив у садочку багато часу без батьків. Але потім все стало добре, хлопчик кожного ранку заоохочуючи встав та йшов у садок.
Саме так проходили дні у Олексія, доки у віці 4 років батьки відправили його на курси до підготовки к школі. Саме з того моменту Олексій почав багато плакати та став капризними. Батьки постійно втішали хлопця, даруючи подарунки, що хоч якось допомагало. Коли йому виповнилося 5 років він перейшов з ясільної групи до старшої де й почалися перші проблеми з ровесниками. А все було через його вік, він був найменшим у групі, тому ніхто не хотів гратися з хлопцем, через, що у хлопця зникло бажання відвідувати дитячий садок. Так продовжувалося до літа 2011, коли мати Василя забрала документи з дитсадка та подала до школи.
1 вересня 2011 року - Василь пішов у перший клас. Увесь рік він вчився відмінно, поведінка була також прекрасною, хлопець полюбив школу. Саме в той час у хлопця повинен був з‘явитися молодший брат, тому мама мотивувала хлопця гарно вчитися, щоб показувати приклад молодшому брату. 9 вересня у нашого героя з‘явився молодший брат, якого назвали - Матвій. Хлопець продовжував гарно вчитися, але приблизно у березні 2012 року його класну керівничку, замінили на строгого, старого діда, через, що у кінці 1-ого класу хлопець перейшов у іншу школу.
В іншій школі хлопцю все дуже подобалося, але не подобалося його батькам, бо рівень там був значно нижній, ніж в його попередній школі. У 5-ому класі батьки остаточно вирішили перевести хлопця до іншої школи, в якій рівень був значно вищий. Але Олекесій дуже не хотів покидати цю школу, бо в 5-ому класі він знайшов справжніх друзів, з якими спілкується до сих пір……
Шлях до сьогодення:
Олексій перейшов у 6-ий клас, де знайшов нових друзів, але старих забути не міг. Але саме у шостому класі він раптово замріяв стати поліцейським або піти у політичні справи. Хлопець почав вчити ККУ, КПК, і так до кінця школи. Він вже планував документи в ГУНП Броварів, але усім його планам нашкодили події 24 лютого 2022 року. Мати разом з молодшим братом поїхали у Грузію, а Олексій залишився в Україні з Батьком. Батько багато працював, бо його професію високо оцінили за рік до війни, тому він виїзджав у відрядження у гарячі точки, де він рятував тварин та іноді допомагав рятувати людей. Щодо Василя, так він переїхав у Дніпро, де перші два місяці бив байдики з друзями, які також переїхали до Дніпра. Але зрозумів, що вічно сидіти у батьків на шиї- не найкраща ідея
Сьогодення:
7 квітня 2023 року, хлопець прийшов на співбесіду до лав ДКВС, яку він успішно пройшов, але вже через 3 неділі - звільнився за В.Б..
На той момент корупція процвітала, тому він купив військовий квиток, після чого потрапив на співбесіду до лав НПУ Д, от його мрія і збулася. Василь йшов по кар‘єрним сходам, але наприкінці червня генерал НПУ Д Владислав Колінз - звільнився, але на кар‘єру нашого героя це ніяк вплинуло. Новим генералом став - Олександр Платонов. Олексій працював сумлінно, честно, але в якийсь момент йому запропонували зайняти посаду Заступника Начальника АКПП, яку з радістю зайняв. Але буквально через 1.5 неділі був знятий Начальнки АКПП і Василь зайняв цю посаду. Але 17 серпня проходив екзамен на посаду Полковника НПУ Л, Василь не пройшов, але він став Підполковником. Олексієм пишались уся його рідня, бо таку посаду не мав ніхто. 25 серпня він взяв відпустку, але 27 серпня він проходив онлайн співбесіду на посаду Полковника, яку успішно пройшов. Його урочисто підвищили 31.08.2023 і він приступив до виконання своїх обов‘язків. Але 7 вересня на той момент генерал НПУ Л звільнився за власним бажанням, через, що Василь подав заявку до співбесіди на посаду Генерала НПУ Л
Олексій Громов - народився 18 серпня 2004 року, у місті Бровари, що під Києвом. Його батько працював ветеринаром, а мати - фінансист.
Малятко було спокійним, не завдавало проблем батькам. Але у віці 3 місяців Василь переїхав у Маріуполь, звідки була його мати. Там він прожив з бабусею до 1 року 6 місяців, після чого повернувся до рідних Броварів
Дитинство - підліток:
У віці 2 років Вася пішов до дитячого садочку. Перші декілька місяців хлопчик багато нервував, бо проводив у садочку багато часу без батьків. Але потім все стало добре, хлопчик кожного ранку заоохочуючи встав та йшов у садок.
Саме так проходили дні у Олексія, доки у віці 4 років батьки відправили його на курси до підготовки к школі. Саме з того моменту Олексій почав багато плакати та став капризними. Батьки постійно втішали хлопця, даруючи подарунки, що хоч якось допомагало. Коли йому виповнилося 5 років він перейшов з ясільної групи до старшої де й почалися перші проблеми з ровесниками. А все було через його вік, він був найменшим у групі, тому ніхто не хотів гратися з хлопцем, через, що у хлопця зникло бажання відвідувати дитячий садок. Так продовжувалося до літа 2011, коли мати Василя забрала документи з дитсадка та подала до школи.
1 вересня 2011 року - Василь пішов у перший клас. Увесь рік він вчився відмінно, поведінка була також прекрасною, хлопець полюбив школу. Саме в той час у хлопця повинен був з‘явитися молодший брат, тому мама мотивувала хлопця гарно вчитися, щоб показувати приклад молодшому брату. 9 вересня у нашого героя з‘явився молодший брат, якого назвали - Матвій. Хлопець продовжував гарно вчитися, але приблизно у березні 2012 року його класну керівничку, замінили на строгого, старого діда, через, що у кінці 1-ого класу хлопець перейшов у іншу школу.
В іншій школі хлопцю все дуже подобалося, але не подобалося його батькам, бо рівень там був значно нижній, ніж в його попередній школі. У 5-ому класі батьки остаточно вирішили перевести хлопця до іншої школи, в якій рівень був значно вищий. Але Олекесій дуже не хотів покидати цю школу, бо в 5-ому класі він знайшов справжніх друзів, з якими спілкується до сих пір……
Шлях до сьогодення:
Олексій перейшов у 6-ий клас, де знайшов нових друзів, але старих забути не міг. Але саме у шостому класі він раптово замріяв стати поліцейським або піти у політичні справи. Хлопець почав вчити ККУ, КПК, і так до кінця школи. Він вже планував документи в ГУНП Броварів, але усім його планам нашкодили події 24 лютого 2022 року. Мати разом з молодшим братом поїхали у Грузію, а Олексій залишився в Україні з Батьком. Батько багато працював, бо його професію високо оцінили за рік до війни, тому він виїзджав у відрядження у гарячі точки, де він рятував тварин та іноді допомагав рятувати людей. Щодо Василя, так він переїхав у Дніпро, де перші два місяці бив байдики з друзями, які також переїхали до Дніпра. Але зрозумів, що вічно сидіти у батьків на шиї- не найкраща ідея
Сьогодення:
7 квітня 2023 року, хлопець прийшов на співбесіду до лав ДКВС, яку він успішно пройшов, але вже через 3 неділі - звільнився за В.Б..
На той момент корупція процвітала, тому він купив військовий квиток, після чого потрапив на співбесіду до лав НПУ Д, от його мрія і збулася. Василь йшов по кар‘єрним сходам, але наприкінці червня генерал НПУ Д Владислав Колінз - звільнився, але на кар‘єру нашого героя це ніяк вплинуло. Новим генералом став - Олександр Платонов. Олексій працював сумлінно, честно, але в якийсь момент йому запропонували зайняти посаду Заступника Начальника АКПП, яку з радістю зайняв. Але буквально через 1.5 неділі був знятий Начальнки АКПП і Василь зайняв цю посаду. Але 17 серпня проходив екзамен на посаду Полковника НПУ Л, Василь не пройшов, але він став Підполковником. Олексієм пишались уся його рідня, бо таку посаду не мав ніхто. 25 серпня він взяв відпустку, але 27 серпня він проходив онлайн співбесіду на посаду Полковника, яку успішно пройшов. Його урочисто підвищили 31.08.2023 і він приступив до виконання своїх обов‘язків. Але 7 вересня на той момент генерал НПУ Л звільнився за власним бажанням, через, що Василь подав заявку до співбесіди на посаду Генерала НПУ Л
