- Реєстрація
- 07.01.24
- Повідомлення
- 3
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ Андрій Миколенко Юрович
Стать:Чоловік
Мати - Тетяна
Батько - Юрій
Зріст та вага:Зріст-195-вага-72
Дата народження:06.07.2000
Вік:23
Місце народження: Шепетівка Хмельницької області
Національність: Українець
Місце проживання: Луцьк
Захоплення: Фудбол
Сімейний стан: не одружен
Статура: Рильєфна
Колір очей: Голубі
Зачіска: Чорна
Відмітні знаки: Шрам на правій руці
Розділ I
Дитинство.
Миколенко Андрій Юрович народився 06.07.2000, у Селищі Міського Типу Шепетівка Хмельницької області. Батько Миколенко Юрій Васильович Мати - Миколенка Тетяна Василівна. Дитинство проходило як у середньостатистичній сім'ї в достатку та не в образі. У віці 10-11 років почались активні сварки та погрози розлученням батьків, це також вплинуло на побудову характеру. За шкільного часу було важко навчатися у колективі, образи від однокласників та старшокласників за рахунок організаційного характеру Назара,також були часті бійки за участі старшокласників. В кінці 11 класу здавши на середні результати іспити вирішив піти навчатися до Хмельницького університету Управління та права за юридчним фахом та пройшовши додаткові вступні екзамени Назара було зараховано на очну форму навчання на платній основі.
Розділ II
Юність.
В універистеті все йшло як по маслу, Андрій наполегливо вчився та достигав своїх цілей,знайшов нові знайомства,почав зустрічатися з одногрупницею.Маючи повагу серед викладачів та не посередньо деканату, з I курсу був призначеним старостою своєї групи.На екзаменах в середньому оцінки були задовільні викладачі споглядаючи потенціал Андрія хотіли його призначити головою студентського факультету на якому він навчався, що і сталось на II курсі. Андрій усвідомлюючи своє положення та згадуючи як проживала його сім'я, почав пропонувати студентам свого факультету допомогати здавати іспити за деяку сумму,за рахунок довіри серед викладачів та деяких співробітників адміністрації університету підозр у нікого не викликало, а викладачі самі були у "долі".При переході до III курсу, куратор запропонував стати лаборантом що ще більше роз'вязувало руки для хабарництва,не відмовляючись від пропозиції Назарій погодився обдумуючи який у нього можливий потенціальний дохід, можливо більше чим у батьків двоє взятих.Одного разу як Андрій знову приїхав додому з навчання по своїм справам батько помітив гаманець сина в якому була чималу купу готівки,так як батько був азартним гравцем, він поцупив деяку сумму та вночі сказавши що його викликали на нічну зміну на роботу пішов грати у підпільні ігрові автомати якими заправляли бандити. На ранок Назар помітив що великої суми грошей у гаманці не вистачає, запитавши матері де батько, вона відповіла що напевно знов на ігрових автоматах.І саме у цей проклятий день Андрій дізнається що його батька вночі вбили бандити за заборгованність у ігрових автоматах.
Похорони були влаштовані через декілька днів, це стало переломним моментом у житті.
Розділ III
ДКВС
Після похорон батька, до Андрія зателефонував один із близьких товаришів батька,з пропозицією щодо покидання університету та вступу до ДКВС. Андрій задумувався над цією пропозицією, так як ця людина була для нього як другим батьком, подумавши що для нього це ще більший шанс почати більше заробляти,а також мати невеликий вплив на бандитів. Забравши документи з університету Андрій зібрав усі необхідні документи для вступу,та написав електронну заявку до лав ДКВС.Приїхавши на об'єкт його зустрів товариш батька як виявилось він був на званні Підполковника тому він мав достатній вплив. Вступна співбесіда пройшла успішно, декілька Полковників були зацікавленні у такому співробітнику, тому Андрій видали посвідчення співробітника ДКВС та ввели в курс діла що як де і коли.Атестації на підвищення також давались Андрій без особливих зусиль,тому він досить швидко досяг звання з якого дозволялось виїжджати за ув'язненими в ІТТ. Під час одного з перевезень, ув'язнений був один в відсіку для ув'язнених тому так наполегливо стукав у кабіну співробітників що, Андрій зробив екстренну зупинку доповівши це в рацію як поломка службового автомобіля.Відкривши двері в відсік ув'язнених, Андрій помітив людину на вигляд 35-40 років яка явно щось хотіла від нього але не мала злих намірів. Спитавши чому він так наполегливо стукав та пригрозивши поліцейським кийком, чоловік відповів: Я маю достатньо зв'язків щоб тебе виперли з твого ДКВС, але ми можемо домовитись з тобою прямо зараз я тобі запропоную деяку сумму, що скажеш? Андрій роздумуючи відповів що він згоден та чоловік попросив подзвонити за номером телефону.Подзвонивши за номером людина запитала місцезнаходженння та відповіла що з'явиться через 15 хвилин. Очікуючи ту людину Андрій багаторазово викликали по рації але він імітував що відсутній зв'язок. Прибула відповідна людина підійшовши до Андрія він йому передав кругленьку сумму, гроші були як ніби тільки з друкарського станку.Взявши гроші він зняв кайданки з затриманого та вони поїхали в невідомому напрямку. Назар по приїзду до об'єкту намагався доказати старшому по званні що дійсно сталася поломка службового автомобіля та у рації сіли батарейки, але Майор цим словам не повірив та доніс це Полковникам.Після того як Полковники на наступний день викликали до себе Андрій намагалися вияснити що ж тоді сталось, ухиляючись від запитань,Назару все одно не вірили та хотіли вже звільнити,але один з Полковників запропонував Андрію краще йти за власним бажанням, поки це діло не передали до СБУ. Звільнившись За Власним Бажанням, Андрій роздумував як йому бути далі, на наступний день побачивши що був відкритий набір до лав СБУ м.Луцьк,почав збирати документи.
Розділ IV
Вступ до СБУ та розкриття Андрія як цілковитого корупціонера.
Зібравши необхідні документи для вступу зрозумів що не вистачає військового квитка. З'їздивши до військомату це питання швидко вирішилось з начальником ТЦК за кругленьку сумму, білет був записаний заднім числом.Приїхавши до ГУ СБУ м.Луцьк та вставши у чергу на співбесіду Андрій очікував з деяким страхом.Минула година та дійшла черга до нашого героя, поговоривши з Полковником по "душам",було вирішено про зарахування Назара до особового складу.
Як завжди усе давалось без складних зусиль та Андрій вище і вище підіймався у званні. Одного разу Андрію запропонували пройти перевірку,за допомогою цієї перевірки деяких співробітників могли взагалі звільнити з СБУ а деяких призначити на вище звання.На перевірці усе було чудово, та за наказом тодішнього Генерала СБУ м.Луцьк нашому герою було присвоєне позачергове звання Капітана. Будучи Капітаном Андрій почав все більше і більше проявляти себе як недобросовістний співробітник, але до своїх співробітників завжди ставився з повагою та розумінням.Над бандитами мав більшу перевагу та не навидів їх,порушник за порушником відправлялись до ІТТ, деяким з них вдавалось дати хабара. Під час однієї з нічних змін Андрій зустрів знову того чоловіка якого він не так давно відпустив з конвою ув'язнених. Той чоловік його впізнав та дружньо привітав. Андрій не мав агресії до нього адже це була спокійна людина яка тримала своє мовлення та красномовність на приємному рівні.Поспілкувавшись з старим "знайомим", наш герой отримав інформацію про злочинне угрупування яке займалось доволі великими поставками незаконної зброї на яку не розповсюджувалась ліцензія, а також продавали наркотики. Поговоривши з тодішнім керівником Центру Спеціальних Операцій "Альфа" і Керівником Державного Бюро Розслідувань, було вирішено про підготовку до спец-операції. Було залучено 10 агентів ЦСО "А" та 2 Агенти ДБР, керував операцією Капітан Андрія Миколенки під наглядом вищого офіцерського складу у тому числі й Генерала. Спец-операція пройшла більше чим успішно усі були затримані, речові докази присутні,було сформовано Кримінальне Провадження та усіх осіб відправлено під варту до початку Суду
Стать:Чоловік
Мати - Тетяна
Батько - Юрій
Зріст та вага:Зріст-195-вага-72
Дата народження:06.07.2000
Вік:23
Місце народження: Шепетівка Хмельницької області
Національність: Українець
Місце проживання: Луцьк
Захоплення: Фудбол
Сімейний стан: не одружен
Статура: Рильєфна
Колір очей: Голубі
Зачіска: Чорна
Відмітні знаки: Шрам на правій руці
Розділ I
Дитинство.
Миколенко Андрій Юрович народився 06.07.2000, у Селищі Міського Типу Шепетівка Хмельницької області. Батько Миколенко Юрій Васильович Мати - Миколенка Тетяна Василівна. Дитинство проходило як у середньостатистичній сім'ї в достатку та не в образі. У віці 10-11 років почались активні сварки та погрози розлученням батьків, це також вплинуло на побудову характеру. За шкільного часу було важко навчатися у колективі, образи від однокласників та старшокласників за рахунок організаційного характеру Назара,також були часті бійки за участі старшокласників. В кінці 11 класу здавши на середні результати іспити вирішив піти навчатися до Хмельницького університету Управління та права за юридчним фахом та пройшовши додаткові вступні екзамени Назара було зараховано на очну форму навчання на платній основі.
Розділ II
Юність.
В універистеті все йшло як по маслу, Андрій наполегливо вчився та достигав своїх цілей,знайшов нові знайомства,почав зустрічатися з одногрупницею.Маючи повагу серед викладачів та не посередньо деканату, з I курсу був призначеним старостою своєї групи.На екзаменах в середньому оцінки були задовільні викладачі споглядаючи потенціал Андрія хотіли його призначити головою студентського факультету на якому він навчався, що і сталось на II курсі. Андрій усвідомлюючи своє положення та згадуючи як проживала його сім'я, почав пропонувати студентам свого факультету допомогати здавати іспити за деяку сумму,за рахунок довіри серед викладачів та деяких співробітників адміністрації університету підозр у нікого не викликало, а викладачі самі були у "долі".При переході до III курсу, куратор запропонував стати лаборантом що ще більше роз'вязувало руки для хабарництва,не відмовляючись від пропозиції Назарій погодився обдумуючи який у нього можливий потенціальний дохід, можливо більше чим у батьків двоє взятих.Одного разу як Андрій знову приїхав додому з навчання по своїм справам батько помітив гаманець сина в якому була чималу купу готівки,так як батько був азартним гравцем, він поцупив деяку сумму та вночі сказавши що його викликали на нічну зміну на роботу пішов грати у підпільні ігрові автомати якими заправляли бандити. На ранок Назар помітив що великої суми грошей у гаманці не вистачає, запитавши матері де батько, вона відповіла що напевно знов на ігрових автоматах.І саме у цей проклятий день Андрій дізнається що його батька вночі вбили бандити за заборгованність у ігрових автоматах.
Похорони були влаштовані через декілька днів, це стало переломним моментом у житті.
Розділ III
ДКВС
Після похорон батька, до Андрія зателефонував один із близьких товаришів батька,з пропозицією щодо покидання університету та вступу до ДКВС. Андрій задумувався над цією пропозицією, так як ця людина була для нього як другим батьком, подумавши що для нього це ще більший шанс почати більше заробляти,а також мати невеликий вплив на бандитів. Забравши документи з університету Андрій зібрав усі необхідні документи для вступу,та написав електронну заявку до лав ДКВС.Приїхавши на об'єкт його зустрів товариш батька як виявилось він був на званні Підполковника тому він мав достатній вплив. Вступна співбесіда пройшла успішно, декілька Полковників були зацікавленні у такому співробітнику, тому Андрій видали посвідчення співробітника ДКВС та ввели в курс діла що як де і коли.Атестації на підвищення також давались Андрій без особливих зусиль,тому він досить швидко досяг звання з якого дозволялось виїжджати за ув'язненими в ІТТ. Під час одного з перевезень, ув'язнений був один в відсіку для ув'язнених тому так наполегливо стукав у кабіну співробітників що, Андрій зробив екстренну зупинку доповівши це в рацію як поломка службового автомобіля.Відкривши двері в відсік ув'язнених, Андрій помітив людину на вигляд 35-40 років яка явно щось хотіла від нього але не мала злих намірів. Спитавши чому він так наполегливо стукав та пригрозивши поліцейським кийком, чоловік відповів: Я маю достатньо зв'язків щоб тебе виперли з твого ДКВС, але ми можемо домовитись з тобою прямо зараз я тобі запропоную деяку сумму, що скажеш? Андрій роздумуючи відповів що він згоден та чоловік попросив подзвонити за номером телефону.Подзвонивши за номером людина запитала місцезнаходженння та відповіла що з'явиться через 15 хвилин. Очікуючи ту людину Андрій багаторазово викликали по рації але він імітував що відсутній зв'язок. Прибула відповідна людина підійшовши до Андрія він йому передав кругленьку сумму, гроші були як ніби тільки з друкарського станку.Взявши гроші він зняв кайданки з затриманого та вони поїхали в невідомому напрямку. Назар по приїзду до об'єкту намагався доказати старшому по званні що дійсно сталася поломка службового автомобіля та у рації сіли батарейки, але Майор цим словам не повірив та доніс це Полковникам.Після того як Полковники на наступний день викликали до себе Андрій намагалися вияснити що ж тоді сталось, ухиляючись від запитань,Назару все одно не вірили та хотіли вже звільнити,але один з Полковників запропонував Андрію краще йти за власним бажанням, поки це діло не передали до СБУ. Звільнившись За Власним Бажанням, Андрій роздумував як йому бути далі, на наступний день побачивши що був відкритий набір до лав СБУ м.Луцьк,почав збирати документи.
Розділ IV
Вступ до СБУ та розкриття Андрія як цілковитого корупціонера.
Зібравши необхідні документи для вступу зрозумів що не вистачає військового квитка. З'їздивши до військомату це питання швидко вирішилось з начальником ТЦК за кругленьку сумму, білет був записаний заднім числом.Приїхавши до ГУ СБУ м.Луцьк та вставши у чергу на співбесіду Андрій очікував з деяким страхом.Минула година та дійшла черга до нашого героя, поговоривши з Полковником по "душам",було вирішено про зарахування Назара до особового складу.
Як завжди усе давалось без складних зусиль та Андрій вище і вище підіймався у званні. Одного разу Андрію запропонували пройти перевірку,за допомогою цієї перевірки деяких співробітників могли взагалі звільнити з СБУ а деяких призначити на вище звання.На перевірці усе було чудово, та за наказом тодішнього Генерала СБУ м.Луцьк нашому герою було присвоєне позачергове звання Капітана. Будучи Капітаном Андрій почав все більше і більше проявляти себе як недобросовістний співробітник, але до своїх співробітників завжди ставився з повагою та розумінням.Над бандитами мав більшу перевагу та не навидів їх,порушник за порушником відправлялись до ІТТ, деяким з них вдавалось дати хабара. Під час однієї з нічних змін Андрій зустрів знову того чоловіка якого він не так давно відпустив з конвою ув'язнених. Той чоловік його впізнав та дружньо привітав. Андрій не мав агресії до нього адже це була спокійна людина яка тримала своє мовлення та красномовність на приємному рівні.Поспілкувавшись з старим "знайомим", наш герой отримав інформацію про злочинне угрупування яке займалось доволі великими поставками незаконної зброї на яку не розповсюджувалась ліцензія, а також продавали наркотики. Поговоривши з тодішнім керівником Центру Спеціальних Операцій "Альфа" і Керівником Державного Бюро Розслідувань, було вирішено про підготовку до спец-операції. Було залучено 10 агентів ЦСО "А" та 2 Агенти ДБР, керував операцією Капітан Андрія Миколенки під наглядом вищого офіцерського складу у тому числі й Генерала. Спец-операція пройшла більше чим успішно усі були затримані, речові докази присутні,було сформовано Кримінальне Провадження та усіх осіб відправлено під варту до початку Суду
