- Реєстрація
- 28.12.23
- Повідомлення
- 1
Дитинство:
Артем народився в Харькові, 15 січня 2000 року у родині де папа був війсковим а мати без роботи. Мати Юлія завжди була дома,А батько Віталій був Полковником у армії, він завжди мріяв щоб його син став поліцейським.Мати завжди все робила для нього водила на тренерування та на гурток тому що в неї було багато вільного часу, ходив Стас на футбол.Також Мати завжди водила сина на ігри бо Станіславу це подобалося, грати з командую.він хотів стати футболістом або піти до СБУ як мріє його баткьо.Баткьо знав що Станіслав стане поліцейським.Бо йому так здавалося що я дуже схожий на них.В сім"ї Артема завжди були соперечки за мамой і татом. Тому що тато служе а мамо нічого не робе дома.В один час сталося так що вони розлучилися .Стас вимушин був поїхати з мамою.Так все дитинство він провів з мамою,так і непобачившися з татом, який служив на фронті….Так як у тата вже була друга сім"я…..
Юнацтво:
У 2006 року Артем пішов в перший клас. Всі його дуже всі полюбили тому що він був умним в класі. Тому що він був прикладом для класу і всім допомагав, і робив приклади бистріше всіх. Артем займався футболом і непропускав тренеровкі по ньому. Завжди їздив на змагання і займав призові місця.Якось Артем поїхав на змагання в м.Києва. Це було не далеко, тому вони з командою поїхали тіла.Мамо поїхала з ним.Але сталося таке що батько був у ЗСУ
та служив тимчасово у Києві, коли вони приїхали в готель, засиляти командою,Артем побачив тата, який йшов по дорозі у бронижелеті. Артем дуже зрадів що побачив батька так як небачив його з детинства.Артем переміг з своєю командою і зайняв перше місто. Всі були дуже раді за нього і він теж за себе.ПІсля змагання Артем пішов з батьком в ресторан і вони дуже гарно провили час. Як виявилося батько Станіслава жив в Харькові.Я здивувався тому що ми жили у одному місці, і не зустрічалися. Але сталося що мати взнала що Артем був з батьком і насварила його. В 2018 року Артем закінчив школу і отримав золоту медаль,він брав участь у всіх змагань зі своєю школою,та завжди перемагав, найкращий предмет був математика а потім після 8 класу, йому сподобалося фізкультура тому що опором це спорт а він займався футболом.І перейшов учитися в коледж на поліцейського.І все було гарно Артем показував себе з гарной сторони. Такжо Артем закінчив коледж з гарной сторони.
Доросле життя
Артем пішов до СБУ. Мати була дуже рада за сина. Але тоді вже мата знайшла собі роботу, а саме лікаря, вони працювали рядом, в обідню перерву Артем завжди приїзжав до своєї мати.В СБУ Артема зустріли не дуже гарно. Там він спочатку не знайшов друзів і колег. Але його найкращим другом став Артем Шева вони багато часу проводили разом їздили у патрулі і так далі, Артем досяг звання під полковник, та потім його звільніли, після цього я став одним. Та поки кращого друга я не знайшов. Потім його підвищили до Капітана. І він почав брати хабари. Артем був на спец операції і йому прострелили коліно.Але мати взяла все в свої руки та зробила все для того щоб Артем повернувся в СБУ так і сталося. Потім він взяв відпуску щоб зажила рана на коліні.Він виріши поїхати до батька в гості(він переписувався з баткьом) але батька небуло дома.Артем так і нейзнайшов батька.Артем подумав що він поїхав в другу країну.Перебуваючи в Полтаві він познайомився з дівчиною яку звали Аліна.Артем повернувся В Київі вже з дівчиною.Через декілька місяці вони поженилися.Так і минуло 2 місяця відпустки.Артемповернувся до СБУ.
Наші дні:
На сьогоднішній день Артем хоче стати Генералом Служби безпеки україни, буде добре працювати та допомагати колективу, зараз він живе з коханою та працує в СБУ
Артем народився в Харькові, 15 січня 2000 року у родині де папа був війсковим а мати без роботи. Мати Юлія завжди була дома,А батько Віталій був Полковником у армії, він завжди мріяв щоб його син став поліцейським.Мати завжди все робила для нього водила на тренерування та на гурток тому що в неї було багато вільного часу, ходив Стас на футбол.Також Мати завжди водила сина на ігри бо Станіславу це подобалося, грати з командую.він хотів стати футболістом або піти до СБУ як мріє його баткьо.Баткьо знав що Станіслав стане поліцейським.Бо йому так здавалося що я дуже схожий на них.В сім"ї Артема завжди були соперечки за мамой і татом. Тому що тато служе а мамо нічого не робе дома.В один час сталося так що вони розлучилися .Стас вимушин був поїхати з мамою.Так все дитинство він провів з мамою,так і непобачившися з татом, який служив на фронті….Так як у тата вже була друга сім"я…..
Юнацтво:
У 2006 року Артем пішов в перший клас. Всі його дуже всі полюбили тому що він був умним в класі. Тому що він був прикладом для класу і всім допомагав, і робив приклади бистріше всіх. Артем займався футболом і непропускав тренеровкі по ньому. Завжди їздив на змагання і займав призові місця.Якось Артем поїхав на змагання в м.Києва. Це було не далеко, тому вони з командою поїхали тіла.Мамо поїхала з ним.Але сталося таке що батько був у ЗСУ
та служив тимчасово у Києві, коли вони приїхали в готель, засиляти командою,Артем побачив тата, який йшов по дорозі у бронижелеті. Артем дуже зрадів що побачив батька так як небачив його з детинства.Артем переміг з своєю командою і зайняв перше місто. Всі були дуже раді за нього і він теж за себе.ПІсля змагання Артем пішов з батьком в ресторан і вони дуже гарно провили час. Як виявилося батько Станіслава жив в Харькові.Я здивувався тому що ми жили у одному місці, і не зустрічалися. Але сталося що мати взнала що Артем був з батьком і насварила його. В 2018 року Артем закінчив школу і отримав золоту медаль,він брав участь у всіх змагань зі своєю школою,та завжди перемагав, найкращий предмет був математика а потім після 8 класу, йому сподобалося фізкультура тому що опором це спорт а він займався футболом.І перейшов учитися в коледж на поліцейського.І все було гарно Артем показував себе з гарной сторони. Такжо Артем закінчив коледж з гарной сторони.
Доросле життя
Артем пішов до СБУ. Мати була дуже рада за сина. Але тоді вже мата знайшла собі роботу, а саме лікаря, вони працювали рядом, в обідню перерву Артем завжди приїзжав до своєї мати.В СБУ Артема зустріли не дуже гарно. Там він спочатку не знайшов друзів і колег. Але його найкращим другом став Артем Шева вони багато часу проводили разом їздили у патрулі і так далі, Артем досяг звання під полковник, та потім його звільніли, після цього я став одним. Та поки кращого друга я не знайшов. Потім його підвищили до Капітана. І він почав брати хабари. Артем був на спец операції і йому прострелили коліно.Але мати взяла все в свої руки та зробила все для того щоб Артем повернувся в СБУ так і сталося. Потім він взяв відпуску щоб зажила рана на коліні.Він виріши поїхати до батька в гості(він переписувався з баткьом) але батька небуло дома.Артем так і нейзнайшов батька.Артем подумав що він поїхав в другу країну.Перебуваючи в Полтаві він познайомився з дівчиною яку звали Аліна.Артем повернувся В Київі вже з дівчиною.Через декілька місяці вони поженилися.Так і минуло 2 місяця відпустки.Артемповернувся до СБУ.
Наші дні:
На сьогоднішній день Артем хоче стати Генералом Служби безпеки україни, буде добре працювати та допомагати колективу, зараз він живе з коханою та працує в СБУ
