- Реєстрація
- 11.09.24
- Повідомлення
- 9
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ):
Примак Максим ПетровичСтать:
ЧоловічаМати:
Примак Марія ОлександрівнаБатько:
Примак Петро ІвановичЗріст та вага:
180 см, 75 кгДата народження:
15 квітня 1990 рокуВік:
34 рокиМісце народження:
Київ, УкраїнаНаціональність:
УкраїнецьМісце проживання:
Львів, УкраїнаЗахоплення:
Читання, фотографія, велоспортСімейний стан:
НеодруженийСтатура:
АтлетичнаКолір очей:
КаріЗачіска:
Коротке, каштанове волоссяВідмітні знаки:
Шрам на лівій руці від операціїБатьки
Максим народився в сім'ї, де його батько, Іваненко Петро Примак, був інженером, а мати, Примак Марія Олександрівна, працювала вчителькою. Батьки завжди були для нього прикладом працьовитості і відданості справі. Вони завжди підтримували сина у всіх його починаннях і намагалися створити найкращі умови для його розвитку. Батьки Олександра були прикладом працьовитості і відданості своїй справі, що сильно вплинуло на формування його характеру. Марія Олександрівна завжди була дуже терплячою і люблячою матір'ю. Вона часто читала синові казки перед сном, що прищепило йому любов до читання. Петро Іванович, перебуваючи поруч, навчав Олександра основам логіки і математики, граючи в шахи. Ці вечори за шахівницею стали для Олександра одним з кращих спогадів дитинства.1 батьки Максима також залучали його в різні заняття: він займався спортом, відвідував художні та музичні гуртки. Вони вірили, що всебічний розвиток допоможе їхньому синові знайти свій шлях у житті та розвинути свої таланти.
[II] Народження і дитинство
Максим народився в Києві, Україна, у 1990-1994 роках. З дитинства він був допитливим і активним хлопчиком. Його улюбленими заняттями були читання книг і гра в шахи з батьком. У школі він демонстрував відмінну успішність, особливо в точних науках, що в подальшому визначило його професійний шлях. Батьки завжди підтримували його інтерес до науки і розвитку. Олександр вперше відвідав планетарій у Києві, коли йому було 7 років, що справило на нього незабутнє враження. З тих пір він мріяв стати астрономом або інженером, який досліджує Всесвіт.
У підлітковому віці Максим захопився фотографією. Дідусь подарував йому старий фотоапарат, і з тих пір фотографія стала важливою частиною його життя. Він часто їздив з батьками в Карпати, де фотографував мальовничі пейзажі. Це захоплення допомогло йому розвинути художній смак і спостережливість, які знадобилися йому в дорослому житті. Вже в 10 років його фотографії перемагали на місцевих конкурсах і надавали впевненості в своїх силах.
Дитинство Максима було насичене цікавими подіями та пригодами. Він любив гуляти в парках Києва, де разом з друзями будував будинки з гілок і досліджував природу. Батьки завжди заохочували його активність, тому він займався різними видами спорту, включаючи футбол та плавання. Влітку сім'я часто відпочивала на дачі, Олександр допомагав батькові в городі і разом з матір'ю вчився готувати традиційні українські страви.
[III] підліткове життя
Підліткові роки Максима були періодом самовизначення, пошуку свого місця в світі. Він продовжував добре вчитися, але також активно займався фотографією та спортом. Максим був членом шкільної команди з шахів і брав участь у багатьох турнірах. Природна допитливість і бажання пізнавати нове допомогли розширити його кругозір. За цей час він також захопився програмуванням, завдяки чому зміг розвинути свої технічні навички. Батьки підтримували його у всіх починаннях і допомагали розвивати різні таланти. Вільний час Олександр проводив за читанням книг або з фотоапаратом в руках, досліджуючи красу навколишнього світу.
Підліткові роки були непростими, тому що це був час великих змін у житті Олександра. Він пережив перші розчарування і втрати, але саме ці випробування допомогли йому стати сильнішими. У віці 14 років він втратив свого дідуся, який був його справжнім наставником і другом. Це була величезна втрата для Максима , але він навчився долати горе за допомогою творчості і створювати зворушливі картини, що передають його почуття.
У школі Макс брав активну участь у наукових конкурсах та олімпіадах. Він отримав нагороду з вивчення фізики та математики і був впевнений у виборі своєї майбутньої професії. Водночас він не забував про свої захоплення: займався велоспортом, брав участь у фотоконкурсах, грав у шкільному театрі. Акторські здібності допомагали йому висловлювати свої емоції і краще розуміти інших.
[IV] доросле життя
Після закінчення середньої школи з відзнакою Максим вступив до Київського технічного університету на факультет комп'ютерних наук. Його академічна кар'єра була успішною, і він здобув ступінь магістра з відзнакою. Під час навчання він проходив стажування в різних IT-компаніях і придбав цінний досвід і знання. Він відразу зрозумів, що програмування та інформаційні технології - це його покликання. Олександр активно займався науковою діяльністю, публікував статті та брав участь у міжнародних конференціях. Його дослідження в галузі штучного інтелекту та машинного навчання високо оцінюються експертами.
Після закінчення університету він отримав пропозицію працювати в одній з провідних IT-компаній Львова. Його професійний шлях був швидким і успішним. Олександр швидко зростав протягом своєї кар'єри і займав керівні посади в кількох компаніях. Його здатність аналізувати проблеми та знаходити нестандартні рішення зробила його цінним експертом у галузі. Він розробив кілька успішних проектів, які отримали міжнародне визнання.
Особисте життя Максима також була насиченою. У Львові він знайшов багато нових друзів, з якими катався на велосипедах і фотографувався. Його соціальні навички та відкритість допомогли йому легко знайти спільну мову з різними людьми. Олександр також активно займався волонтерством і допомагав місцевим благодійним організаціям реалізовувати соціальні проекти. Він вірив, що кожен може зробити свій внесок у покращення суспільства.